Про дівчинку, яка хотіла "дружити".
Жила собі дівчинка, жила не бідувала, тільки друзів у неї не було. І не буде у неї ніколи друзів бо, жадібна вона дуже, особливо до чужих грошей.
Левову частину свого життя дівчинка присвятила роботі із шахраями, спочатку їх ловила, тепер захищає.
І придумала собі дівчинка образ серйозний, і стала розповідати всім про грандіозні плани на життя. Спочатку змінила місце проживання на столичне, бідувалась по найманим квартирам, дитинку кинула на батьків.. аж поки не зустріла собі чоловіка. Коли старша дитинка виросла до себе забрала, тепер подарунками свою непотрібність замолює, а дитинку як няньку використовує для меньшенького. Хоча, із меньшеньким у неї так само, стосунки не складаються. Бо, дівчинка зайнята "зароблянням" грошей. Доречі, дівчинці нормально приймати подарунки від усіх: хоча б шоколадку або каву, шампанське... як не для неї, так для діток. Особливо для діток!
Якщо дівчинка дарує подарунок комусь, це означає, що "жертву" обрано і скоро ця особа заплатить в десятки разів більше.
Назбиравши з "друзів" грошей облаштувалась дівчинка у столичному раю, але прописку містячкову залишила, бо дорого платити по рахункам, а вона економить. І влаштувалась дівчинка із благодійною метою допомагати людям. Та схему з відбирання грошей у нужденних - не забуває. І слово її у роботі нічого не варте. Слів багато та не золоті..
Часто дівчинка розповідає про серйозні знайомства і міцні зв'язки.. яких по факту у неї немає, а скоро і взагалі не буде, з такими як ця дівчинка ніхто знатись не захоче... нутро ж вже лізе..
Дана оповідка особиста думка і витвір мистецтва.
Тож якщо ви пізнали тут себе задумайтесь, можливо потрібно переглянути свою поведінку аби наступного разу не побачити тут власне ім'я і більш детальний опис життя дівчинки.